Вершина - The Peak

Після Східної Перлини Азії я поїхав в аеропорт. І тут китайські авіалінії мені припіднесли перший сюрприз (час від часу вони повторюють це знову і знову ). Коли я підійшов за квитком, то поруч стояв чоловік і жорстко сварився. За мить я зрозумів чому - мій рейс перенесли на 12 годин! Хоч я і не летів на важливу зустріч чи конференцію з доповіддю, та це суттєво пошкодило "многоходовочку" і очевидно не тільки мою. Можна було просто не встигнути все те, що я запланував на той єдиний день, який мав у розпорядженні.



Читати далі →

Подорожі ч.2

Наступний раз, в лютому, поки у китайців був Новий Рік, який святкують два тижні, я поїхав в Україну. Про цю подорож я написав запис в блозі для знайомих китаянок та іноземців, з якими грав в групі. Не знаю чи вони це читали, відгуків чи запитань я не отримав. З англійською версією можна ознайомитись тут.

Через два місяці після того як повернувся в Китай — чергова поїздка в ГК, просто перетнути кордон. Особливістю цієї подорожі стало те, що коли я планував її, то у мене знову не було грошей на квиток додому. З України я повернувся майже ні з чим, нормальної ЗП ще не було, так що їхав на останні. А просити знову гроші на перед у начальниці — не хотів. На щастя для такого великого махінатора як я, повертатись з Шеньчженя додому я мав в день зарплати. Тому вирішив, що полечу туди без квитка додому, а там його візьму, коли гроші отримаю і відразу ж прилечу назад. Ну і як це завжди трапляється з моїми геніальними планами, зарплатню нарахували пізно, я пів дня чекав поки мені її перекажуть (бо її закидали не прямо мені на картку, а моїй співробітниці, яка не мала часу зробити транзакцію мені). Потім я дізнався, що, виявляється, квитки на літак "на сьогодні" завжди коштують космічно дорого (от так сюрприз, чи не правда?), а квитка на потяг в цей же день — не було. Переночував в готелі, яким вже користувався раз... той, зі спальними капсулами. І поїхав потягом на настурний.

А ще, в цей визначний день, мені написала дівчина, росіянка, з якою у нас все класно починалось, вона мені дуже подобалась і я їй, наче, теж. Написала, що більше не хоче спілкуватись. Пояснила таке рішення тим, про що я тільки но писав в попередньому абзаці. Схоже, моя безтолковість, невизначеність з майбутнім та негативний настрі́й — це такі особливості характеру, що в мішку не заховаєш. Який сюрприз. Я її аж ще більше поважати став, що вона так швидко в мені розібралась. На це їй знадобилось аж 5 днів.

Також десь в цей період з роботи звільнились дві китаянки, які були моїми кращими друзями і людей з якими я спілкувався — не стало зовсім.

Ну і фіг з ним, тим спілкуванням. Комп — теж нормальний друг, а головне — нікуди не дінеться.

Shanghai Oriental Pearl Tower

Читати далі →

Подорожі ч.1

Давненько я щось не писав сюди нічого. Тиждень тому, на Хелоуін, у мене вкрали велосипед. Не знаю це мене більше засмутило чи здивувало. Китай здається дуже безпечним. Я ніколи не користувався замком і залишив його в дуже людному місці, біля кафе. Та коли повернувся після обіду, нічого не застав. Спробував побачити що трапилось, на камерах спостереження того ж кафе, їх повно усюди в Китаї, та кількість не значить якісь. Мій велик був досить далеко від поля зору будь-якої камери, і на двох з половиною пікселях я не міг розпізнати навіть себе, коли приїхав.

Мені подобався цей велосипед, хоч він і добряче роздовбався за рік. Майже рік, без декількох днів. Як тільки я приїхав на роботу рік тому, в перший день пішки йшов 40 хвилин додому з дитячого садочку. Думка, що так доведеться робити кожен день мене не тішила, а на таксі задорого — відразу пішов і потратив останні гроші на нього. Покупка виявилась вдалою. За $15 мені дісталась зменшена копія «України», одна передача, багажник, і замок. Через деякий час у нього лопнув трос гальмування, і я місяць їздив без гальм (друге - погано працювало). Я гальмував ногами об асфальт, як в дитинстві. Та їздити так було небезпечно, китайці чудять на дорогах просто неймовірні речі. Тому таки купив ще інструментів і зремонтував ті гальма.

Після крадіжки найбільше мене розстроювало, що в новому велосипеді ти не знаєш які в нього слабкі місця, що і коли там поламається. А тут вже все ясно і звично було. Але що вдієш, гроші не великі, купив новий, майже такий самий. Навіть трохи кращий, мені здається. Від непередбачуваних витрат у мене трохи боліло внизу спини, та чорт забирай, на цукерки для дітей в честь Хелоуіну я потратив в три рази більше. Як не крути, а хочеться купити любов дітей, гидкий я

В цій серії записів будуть фото з моїх небагаточисельних подорожей. А в кінці трохи про Китай.



Читати далі →

Суджоу - Suzhou - 苏州

2 жовтня 2015. Я повернувся в Китай ввечері, а потяг був наступного ранку. В мене всього пару грошей і ночувати в готелі їх не вистачає. Поїхав на вокзал, думав переночувати там. Відстояв в черзі на касу, взяв свій електронний білет, відстояв в черзі на прохід на станцію. Підходжу, а мені кажуть: у тебе білет на завтра, от і приходь завтра. Вночі станція не працює.

Хм, мабуть доведеться почекати до ранку на вулиці, хоч і дуже не хочеться. Тинявся туди сюди, приглядав де можна комфортно посидіти (лавочок, падло, ніде нема). Стало якось унило на душі́, холодно (хоч і південь, не зима). Словом, я вирішив спитати в долі, чи залишилоcь на українській картці ще пару гривні і чи я зможу їх зняти в Китаї. І в те і в друге я мало вірив... О-о-о, хвала богам прогресу! Все-таки це сталось, пощастило! Там була достатня сума аби я тут міг отримати 100 юанів, єдина купюра, яку видають банкомати. Хоч підхожий банкомат знайшовся не відразу, та і не далеко теж. Я отримав гроші... чорт забирай, цілих 100 юанів ($15)! Н-н-ну-у-у-у тепер заживем

Changsha Music Festival

Читати далі →

Україна не Росія. Гонконг не Китай.

Отже, настав час їхати в Гонконг. Мені треба було покинути Китай до 26 вересня. У мене багато речей і обмаль часу. З купівлею білетів я дотягнув до останнього, адже виявилось що китаєць не зможе допомогти в останній момент, тож квитки на літак були дуже дорогими, взяв на швидкісний потяг. Ці коштують завжди однаково — $80. Тільки в одну сторону, бо коли буду повертатись, ще не ясно. Тепер потрібно було десь подіти речі. Барабани і пакет кабелів якими я розжився — відвіз до китайського друга ПонПонга, в його магазин. А все інше повіз на квартиру в Суджоу, де мав жити. В мене було аж ДВІ кравчучки речей, і одна з них, зараза, поламалась прямо на виїзді з готелю (відлетіло колесо).

title_image.jpg

Читати далі →

Китай: осінь, новий початок

І знову привіт, друзі та батьки. Я знайшов час написати черговий запис. Тут буде історія про вересень 2015 року та першу подорож в Гонконг.

title_1.jpg

Читати далі →

Китай: кінець контракту ч.7

Deutch bar Yancheng

Нас поселили не у той готель, де були всі, а в інший, на один вечір. Я живу з Тамадеєм, а Віталік з Рітою. Ввечері всі пішли по своїх справах: я у старий готель, побачитись з народом, розпитати як справи. Там вже і новий люд приїхав, артисти цирку. Віталік з Рітою прийшли п’янючі під ранок. А десь до обіду нас викликають в офіс, поговорити. Поїхали окремо: я з Артемом, а пара вчорашніх героїв, яких ледь розбудили — окремо. Я спочатку і не здогадався, чого нас покликали. А коли ми зібрались то перекладач як холодний душ на голову вилив на нас усіх факти, від чого ми трохи прихуїли, бо до ситуації не були готові, а тут ще це похмілля - декому було не до серйозних розмов...

Читати далі →

Сямен та Гулан'ю ч.6

На чому ми там зупинилися? Ага, значить, відіграли ми останні дні нашого шоу, зібрали речі і поїхали в наше рідне місто Янченг, 40 хв їзди. Почали в готель поселятися. Китайці хотіли всіх в одному місці поселити і на одному поверсі, але відразу стільки вільних кімнат не було, почали ділити, хто з ким чому та як. Хтось в інший готель поїхав, хтось посварився, а хтось занадто їбанутий, щоб з ним хотіли жити інші — стандартна ситуація. Мені Тамадей випав. Першу ніч мешкали поверхом вище запланованого. В той же вечір влаштували перегляд фільму і пиво з сусідськими дівчатами. Я трохи випив і курив цигарки, Тамадей аж очам не повірив і почав мене на телефон знімати, щоб, мовляв, був доказ — не тільки всі інші п’ють, а і я. Наступного дня переселились на поверх нижче. Хто б міг подумати, що для багатьох цей готель стане рідним домом на довгі-довгі місяці.

Xiamen 厦门 title image

Читати далі →

Робота на фестивалі в Дафен (大丰:荷兰海花) ч.5

Привіт народ, давно не чулись. Знайшов час нарешті зібрати все до купи, змонтувати відео, дочекатись 100500 часу, поки вони завантажаться на Ютюб, вибрати і впорядкувати фотки, перечитати 100 раз текст. Це все забирає мега багато часу, тож сподіваюсь вам буде цікаво. Ну а якщо ні, то моїм батькам буде . Ну і в моїй голові стане вільніше теж. Тисни кнопку «Read moar».

dafeng 荷兰海花 title image

Читати далі →